В.Гонтарева знищила економіку України — економіст А.Ілларіонов
А.Ілларіонов зазначає, що дії НБУ привели до скорочення майже в три рази валютних резервів
КИЇВ. 24 квітня. УНН. Дії Національного банку України в 2014-2016 рр. під керівництвом Валерії Гонтаревої стали головною причиною глибокої економічної кризи в Україні, обійшовши за своїм впливом війну на Донбасі, російське економічне ембарго і вплив зовнішньої кон’юнктури, а також дії уряду країни. Про це в ході круглого столу “Чи реальні економічні реформи України?” у Вашингтоні 20 квітня заявив російський економіст і політолог Андрій Ілларіонов, передає УНН з посиланням на Главком.
За словами А.Ілларіонова, В.Гонтарева і керівництво НБУ зробили цілий ряд кроків, які в результаті уповільнили економічне зростання в Україні, позбавивши бізнес і громадян ресурсів для розвитку.
Зокрема, А.Ілларіонов зазначає, що дії НБУ привели до скорочення майже в три рази валютних резервів — з 17,9 млрд дол. на кінець травня 2014 року до 5,6 млрд дол. на кінець лютого 2015-го. Він нагадав, що це призвело до паніки на валютному ринку і на одній із сесій курс провалився до 41 грн за долар.
“Наскільки штучною і яку було досить легко уникнути, схоже, навмисно спровокована криза, показує курс гривні до долара, що мало змінився в наступні два роки — з лютого 2015 року по лютий 2017 курс національної валюти знизився лише на 10%, незважаючи на кумулятивне скорочення ВВП на 10%, накопичену інфляцію в 57%, збереження загального бюджетного дефіциту в межах від 1,2 до 3,7% ВВП в рік”, — зазначає економіст.
Він також додав, що розтрата резервів і валютна криза призвели надалі до посилення валютного регулювання, нарощування зовнішнього боргу, тінізації валютного ринку.
“В результаті одночасного зростання сукупного державного боргу (з урахуванням проведених реструктуризації та списання частини державного боргу) і падіння доларового еквівалента українського ВВП (в результаті девальвації української гривні) відношення сукупного державного зовнішнього боргу до ВВП зросло з 17,7% ВВП на кінець 2013 року до 50,3% ВВП на кінець 2016 року (весь обсяг державного боргу зріс до 92,7% ВВП). Витрати на обслуговування державного боргу збільшилися з 49 млрд грн в 2014 році до майже 100 млрд грн в 2016 р”, — зазначає економіст.
За його словами, щоб хоча б балансувати на нинішньому рівні співвідношення ВВП і держборгу, Україні потрібен економічний ріст на рівні мінімум 6% в рік. При цьому розмір боргу буде залишатися стабільним, а не зменшуватися.
Однак перспектив такого зростання немає, оскільки його знову-таки стримує регулятор банківського ринку. Наприклад, Нацбанк через систему депозитних сертифікатів позбавив банківську систему майже 70 млрд грн (близько 3 млрд дол.) коштів, які могли піти на кредитування економіки.
Крім того, А.Ілларіонов також зазначив, що регулятивні обмеження Нацбанку створили штучні перепони для інвестування в Україну, а також для легального експорту продукції з України.
“Інвестори скоротили свої вкладення в економіку до тих пір, поки вони будуть в змозі легально вивести доходи, зароблені ними в Україні. Про це наочно свідчить статистика прямих іноземних інвестицій, які за два роки скоротилися на 1,5 млрд дол. — з 5,82 млрд дол. в 2013 р. до 4,33 дол. в 2015 р”, — підкреслив він.
За його словами, аналогічна ситуація сталася і з експортерами, вимушеними уникати переведення валютного виторгу в Україну, де вони зобов’язані продавати велику її частину, піддаючись додатковим валютним ризикам. В результаті експорт товарів з України в 2015 році скоротився на 29,3% (на 15,8 млрд дол.) — з 53,9 млрд дол. в 2014 році до 38,1 млрд дол. в 2015 р.