Freeonlinetranslators News

КИЇВ. 22 лютого. УНН. Екс-голова правління банку “Михайлівський” Ігор Дорошенко виявився в тих же умовах, що і нинішній Генеральний прокурор Юрій Луценко за часів екс-президента Віктора Януковича, повідомляє УНН з посиланням на “Капитал”.

Нагадаємо, екс-голові правління банку “Михайлівський” в кінці січня змінили запобіжний захід з домашнього арешту на утримання під вартою. І.Дорошенко не зміг прийти за викликом слідчого через госпіталізацію, що і стало підставою для прокуратури клопотати про зміну запобіжного заходу.

У справі “Луценко проти України” суд прийшов до висновку, що затримання у 2010 році нинішнього Генпрокурора було здійснено з іншими цілями, ніж та, яка передбачена пунктом 1 статті 5 Конвенції і, таким чином, було свавільним і таким, що суперечило положенню Конвенції з прав людини.

Тоді Ю.Луценко не прийшов до слідчого, бо в нього була запланована прес-конференція для представників ЗМІ. Однак саме на цій підставі йому змінили запобіжний захід з особистого зобов’язання на тримання під варту.

Додамо, що І.Дорошенко нині переслідується за тією ж статтею Кримінального кодексу України, що й Ю.Луценко у свій час.

“14 грудня 2010 року, коли заявника (Ю.Луценка — ред.) було викликано до ГПУ для ознайомлення з матеріалами справи, він не з’явився, а відповідно до інформації з Інтернет-джерела, замість цього проводив прес-конференцію...

У той же день перший заступник Генерального прокурора затвердив подання щодо обрання заявнику (Ю.Луценку — ред.) запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Суд задовольнив подання та постановив обрати щодо заявника (Ю.Луценка — ред) запобіжний захід у вигляді взяття під варту, погодившись з обґрунтуванням, наведеним ГПУ, та встановивши, що особисте становище заявника не перешкоджає триманню його під вартою; що він ухилявся від виконання процесуальних дій та рішень слідчого; що він обвинувачувався у вчиненні злочину, за який передбачається покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до дванадцяти років, що він не визнав своєї вини і що він може особисто або через інших осіб перешкоджати виконанню процесуальних рішень та впливати на свідків.

21 квітня 2011 року Апеляційний суд м.Києва продовжив строк тримання заявника під вартою до п’яти місяців. Суд зазначив, що незважаючи на той факт, що заявник закінчив ознайомлюватись з матеріалами справи, все ще мають бути проведені слідчі дії за участю співобвинуваченого заявника, пана П., та захисників. Суд також зазначив, що відсутні підстави для зміни обраного заявнику запобіжного заходу, беручи до уваги тяжкість пред’явлених йому обвинувачень, його сімейний стан та стан здоров’я”, — йдеться у скарзі Ю.Луценка до ЄСПЛ.

Оцінюючи скаргу Ю.Луценка, Європейський суд з прав людини нагадав, що “будь-яке свавільне тримання під вартою не може відповідати пункту 1 статті 5 Конвенції. У цьому контексті термін „свавільність“ розуміється ширше, ніж лише невідповідність національному законодавству. Як наслідок, законне позбавлення свободи за національним законодавством усе одно може бути свавільним і, таким чином, може порушувати Конвенцію, зокрема, коли з боку державних органів мала місце недобросовісність або введення в оману (див. рішення від 9 липня 2009 року у справі „Моорен проти Німеччини“ (Mooren v. Germany) [ВП], заява №11364/03, пункти 72, 77 та 78, з подальшими посиланнями), або коли таке позбавлення свободи не було необхідним за конкретних обставин (див. рішення від 27 лютого 2007 року у справі „Нештак проти Словаччини“ (Nestak v. Slovakia), заява №65559/01, пункт 74)”.

Суд тоді прийшов до висновку, що затримання заявника було здійснене з іншою метою, ніж та, що передбачена пунктом 1 статті 5 Конвенції і, таким чином, було свавільним та таким, що суперечило цьому положенню. Отже, мало місце порушення пункту 1 статті 5 Конвенції щодо цього.

“У справі, яка розглядається, рішення національних судів щодо взяття заявника під варту ґрунтувалось на підставах, які, на думку Суду, є самі по собі сумнівними. У зв’язку з цим Суд зазначає, що основними підставами, наведеними органами прокуратури для позбавлення заявника свободи, були: незадоволення слідчого поведінкою заявника під час його ознайомлення з матеріалами справи, інтерв’ю заявника засобам масової інформації, його небажання давати показання та визнавати свою вину, а також обвинувачення у вчиненні тяжких злочинів”, — йдеться у рішенні ЄСПЧ.

Рішення ЄСПЛ було винесено на користь Ю.Луценка. Суд присудив йому матеріальну компенсацію у вигляді 15 тис. євро.

Таким чином, практика Європейського суду з прав людини зараз однозначно на стороні І.Дорошенка, а не прокуратури, повідомляють ЗМІ.

З огляду ще і на той факт, що екс-голові “Михайлівського” вибрали заставу, яка не відповідає його матеріальному стану, очікувати, що Апеляційний суд ухвалить рішення першої інстанції і залишить в силі рішення Дніпровського судді Неллі Ластовки про утримання під вартою або заставу в 160 млн грн — не варто, пише видання.

Апеляційний суд буде керуватися практикою Європейського суду з прав людини. Крім того, узагальнена практика рішень національних судів також забороняє свавільне утримання під вартою і обрання необгрунтованої суми застави.

ЗМІ не виключають, що рішення судді Ластовки може пояснюватися тим фактом, що вона сама ще влітку 2016 була “на гачку” у прокуратури, оскільки фігурувала в кримінальному провадженні щодо судді Чауса (нині переховується від слідства).

Джерело