Експерт пояснив, чому держпідприємствам слід перейти на світові стандарти корпоративного управління
КИЇВ. 28 липня. УНН. Реформа корпоративного управління на державних підприємствах зробить їх прибутковими та некорумпованими, а також дозволить залучити інвестиції для їх модернізації. Про це у коментарі УНН зазначив член Групи стратегічних радників з підтримки реформ Прем’єр-міністра Андрій Бойцун.
"Необхідність впровадження реформи корпоративного управління є зрозумілою. Зокрема, у програмних документах Мінекономіки зазначається, що управління держпідприємствами нині є незадовільним, а самі ці підприємства у своїй масі є збитковими.
За даними НАБУ, найбільшим джерелом корупції в країні є саме держпідприємства. Модернізація держпідприємств потребує значних інвестицій, і джерелом таких інвестицій на сьогодні можуть бути в основному іноземні стратегічні інвестори. А закордонні інвестори хочуть вкладати кошти у прозорі підприємства. Для цього нам вкрай необхідне корпоративне управління за зрозумілими світовими стандартами", - зазначив він.
А.Бойцун переконаний, що державні підприємства мають бути максимально незалежними від політичного впливу.
"Світові стандарти корпоративного управління держпідприємств – ті самі стандарти ОЕСР – передбачають мінімізацію втручання держави в операційну діяльність підприємств. У нас це відбувається через так звані органи управління, якими здебільшого є профільні міністерства. Наприклад, контроль міністерства може доходити до таких речей, як затвердження відрядження керівному персоналу підприємства чи затвердження начальників підрозділів. Я вже не кажу про затвердження фінансового плану та призначення керівника", - додав він.
Експерт відзначив, що, за світовими стандартами, слід надати операційну автономію підприємствам (а, значить, і їхньому менеджментові).
"І я виступаю саме за такий підхід. Ми повинні замінити старі інструменти контролю на нові. Зверніть увагу – не просто усунути неефективні інструменти, а запровадити сучасні. По-перше повинна з боку держави бути політика власності, яка дає чітку та зрозумілу відповідь на питання, для чого держава взагалі володіє даним підприємством. Із неї повинна випливати стратегія та засновані на ній фінансові плани. Їх повинен розробляти менеджмент, а затверджувати наглядова рада. Тоді наглядова рада може контролювати менеджмент, оскільки оцінку результатів його роботи буде прив'язано до стратегічних показників", - розповів він.
А.Бойцун додав, що в рамках запровадження сучасного корпоративного управління держпідприємство повинне створити наглядову раду. Вона повинна отримати широкі повноваження, мати необхідну компетенцію та бути об’єктивною, щоби виконувати свої функції зі стратегічного керування та контролю за менеджментом.
"Наглядова рада повинна діяти добросовісно та бути підзвітною акціонерові – у даному випадку, державі. За найкращою світовою практикою більшість у наглядовій раді повинні мати незалежні члени", - розповів він.
"Між акціонером та менеджментом завжди існують різні погляди на те, як треба управляти підприємством – і держпідприємства тут не виняток. Але будемо відвертими – керівники підприємства краще знаються на особливостях його роботи.
Наприклад, для затвердження фінпланів підприємства треба розуміти його стратегію – а на держпідприємствах її майже ніколи не існує. В уряді не так багато спеціалістів, які розуміються на бізнесі тої самої "Укрпошти" чи "Укренерего". В той же час, наглядова рада великого підприємства у світі майже завжди має членів, які мають для цього необхідні знання та інструменти контролю (наприклад, внутрішній аудит).
Тому доречніше, аби відповідальність за це було перекладено на наглядову раду, що й передбачається у процесі запровадження корпоративного управління", - відзначив він. Експерт додав, що корпоративне управління забезпечить більш ефективний контроль за діяльністю державних підприємств.
"Прозорість полягає у тому, що всім громадянам – як кінцевим власникам державного підприємства – буде зрозуміло, які реальні цілі поставлено перед компанією, а також хто і як контролює досягнення цих цілей", - додав він. Як раніше повідомляв УНН, на минулому тижні прем’єр-міністр В.Гройсман закликав пришвидшити реформу корпоративного управління в “Укргідроенерго”, “Укрзалізниці”, “Укрпошті”, “Укренерго”, аеропорті “Бориспіль”, ДПЗКУ та “Енергоатомі”.
Варто зауважити, що нові статути "Енергоатом" та "Укренерго" вже перебувають на затвердженні в міністерстві енергетики та вугільної промисловості. За словами заступника міністра енергетики Н.Бойко, очікувалося, що статут "Укренерго" буде погоджено міністром ще в червні. Проте, досі цей процес буксує.
